Які наслідки матиме дедлайн оцифрування трудових книжок в Україні? Перехідний період переведення паперових трудових книжок в електронний формат завершується 10 червня 2026 року, проте штрафів за запізнення з оцифруванням не буде.

Станом на сьогодні, вже оцифровано понад 10 мільйонів трудових книжок українців. Важливо зазначити, що стаж не анулюють, якщо трудова книжка не буде оцифрована до зазначеного терміну, а паперова трудова книжка залишиться юридично дійсною після дедлайну.

Законодавство не передбачає жодних санкцій для громадян та роботодавців за несвоєчасну подачу скан-копій трудових книжок. Працівники можуть подавати цифрові копії трудових книжок через електронні сервіси або безпосередньо до Пенсійного фонду.

Олександр Малецький зазначив: «Якщо певні періоди стажу не будуть перенесені до реєстру вчасно, людина зможе подати паперові документи безпосередньо під час звернення за призначенням пенсії». Галина Третьякова додала: «Стаж не зникне навіть у разі запізнення з оцифруванням».

Записи з паперових трудових книжок можна використовувати для підтвердження періодів роботи, які не внесені до реєстру Пенсійного фонду. ПФУ рекомендує перевіряти записи в трудових книжках заздалегідь, оскільки відомості про трудову діяльність працівника можуть подаватися через вебпортал електронних послуг ПФУ.

У разі відсутності в реєстрі відомостей про трудову діяльність, такі відомості подаються через вебпортал ПФУ. Копії документів про трудову діяльність можуть подаватися у вигляді оригіналів або в електронній формі.

Таким чином, незважаючи на наближення дедлайну, громадяни мають можливість зберегти свої трудові права без ризику штрафів чи анулювання стажу.

Запис Трудова книжка: Оцифрування трудових книжок: дедлайн 10 червня 2026 року спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

В Україні Верховна Рада розглядає законопроект № 11115, який має на меті регулювання Telegram та подібних платформ. Цей крок викликаний необхідністю підвищення безпеки в умовах загроз, пов’язаних із використанням таких сервісів.

Законопроект отримав підтримку відповідного комітету Верховної Ради, а його автором є народний депутат Микола Княжицький. Він зазначив, що російські спецслужби активно використовують Telegram для вербування українців та координації диверсій.

Важливо, що законопроект не передбачає заборони месенджерів або накладення цензури. Натомість, він вимагає від платформ розкриття структури власності та джерел фінансування. Також передбачено, що платформи повинні мати контакт з українською державою через уповноважений орган.

У випадках тероризму, шахрайства або загроз національній безпеці платформи зобов’язані співпрацювати з правоохоронними органами. За невиконання вимог законопроекту передбачені фінансові санкції та обмеження на використання платформ державними органами.

Цей законопроект отримав підтримку від Європейської комісії і не суперечить європейському законодавству. Більшість українців не підтримують повну заборону Telegram, але виступають за посилення контролю з боку правоохоронців.

Княжицький підкреслив: «Частина злочинів — від шахрайства до замовлень терактів — прямо організовується через ці мережі». Він також зазначив, що «ми регулюємо не контент і не користувачів. Ми регулюємо поведінку платформ».

Ярослав Железняк, інший депутат, додав: «Цей закон — в першу чергу, про безпеку українців». Він також вказав на важливість розробки практичних механізмів реалізації санкцій до другого читання законопроекту.

Нагадаємо, що останній теракт був організований через відеогру, яка функціонує як соціальна мережа. Це підкреслює важливість регулювання цифрового середовища в Україні.

Деталі залишаються непідтвердженими.

Запис Telegram: Регулювання в Україні: новий законопроект спершу з'явиться на novosti.biz.ua.