Саркофаг Чорнобильської АЕС: ризики та наслідки

“Цей злочин має бути покараний, включаючи максимальні санкції проти Росатома,” — заявив Шон Берні, експерт з екологічних питань, коментуючи нещодавні атаки на Чорнобильську АЕС. Після удару російського дрону у лютому 2025 року ризик обвалу саркофага, що містить залишки зруйнованого реактора №4, суттєво зріс.

Саркофаг, який був побудований для захисту від радіації, втратив свої властивості повної герметизації. Ерік Шміман, інший експерт, зазначив: “Складно усвідомити масштаби смертельно небезпечних умов усередині саркофага”. За його словами, ризик обвалу суттєво зростає без термінового ремонту конфайнменту.

У квітні 1986 року Україна та світ пережили найстрашнішу ядерну катастрофу в історії. Відтоді безпечний конфайнмент, завершений у 2017 році, став важливим елементом у забезпеченні безпеки регіону. Однак, після атаки, новий конфайнмент зазнав серйозних пошкоджень.

Сергій Тараканов, представник Greenpeace Україна, підкреслив, що “при штатній роботі всіх систем і відсутності повторних атак чи іншого фізичного впливу ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин за межі саркофагу нині мінімальні”. Проте, це не зменшує необхідності в терміновому ремонті.

Оцінка пошкоджень вже триває, але в умовах війни розпочати масштабні інженерні роботи майже неможливо. Вартість ремонту захисного купола над енергоблоком №4, пошкодженого російським дроном, оцінюється у понад 25 мільйонів євро.

Експерти закликають до термінових дій, оскільки ризик обвалу саркофага Чорнобильської АЕС існує у разі відсутності термінового ремонту. Вартість нового безпечного конфайнменту становила 1.5 мільярда євро, і тепер необхідно знайти кошти для відновлення безпеки.

Ситуація навколо саркофага залишається напруженою, і подальші дії можуть визначити не лише долю Чорнобильської АЕС, але й безпеку навколишніх регіонів. Влада та міжнародна спільнота повинні терміново реагувати на цю кризу, щоб уникнути катастрофічних наслідків.