Україна подала запит на проведення цього засідання після атак Росії 14 квітня. Тоді Росія здійснила масовану атаку по українським містам. В результаті обстрілів постраждали понад 100 осіб.

Запит України отримав підтримку від Данії, Франції, Греції, Латвії, Лібереї та Великобританії. Ожидається, що з доповіддю виступлять Мохамед Халед Хиари та Джойс Мсуя.

Андрій Сибига заявив: “Удари Росії по Україні вимагають термінової і рішучої міжнародної реакції”. Він також зазначив: “Ми піднімемо питання необхідності жорсткої реакції СБ ООН на державний тероризм з боку Росії”.

Згідно з даними, Росія запустила 703 повітряні цілі по Україні. З них українська протиповітряна оборона збила 667 ворожих цілей. Проте 12 ракет і 20 ударних БПЛА досягли своїх цілей в Україні.

В результаті атак загинуло 15 осіб, серед яких 9 у Одесі. Також зафіксовано 80 постраждалих у різних регіонах країни.

Ця ситуація викликає серйозну стурбованість на міжнародній арені. Обстріли України продовжують викликати глобальну реакцію.

Деталі залишаються непідтвердженими.

Запис Совет Безопасности ООН обстрели Украины спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

Бердичівська міська територіальна громада отримала 7889 предметів гуманітарної допомоги, серед яких постільна білизна, гігієнічні набори, термоси та перегородки з підставками. Частина цієї допомоги була направлена до Чернігівської області, а інша частина – комунальним закладам Житомирщини, що свідчить про координацію зусиль у забезпеченні потреб населення.

Бердичів, розташований у Житомирській області, має багатий історичний контекст. У XVIII–XIX століттях місто було одним із найбільших центрів єврейського життя в Україні та Європі. Перша згадка про єврейську громаду в Бердичеві датується 1712 роком, а вже у 1765 році в місті проживало 1220 євреїв.

Згідно з історичними даними, у 1787 році в Бердичеві налічувалося близько 1500 євреїв. У 1798 році в місті було 864 будинки та 4820 мешканців. На середину ХІХ століття кількість будинків зросла до 1785, а населення перевищувало 41 тисячу осіб.

Однак, за даними Надзвичайної державної комісії, за час окупації в Бердичеві було вбито 38 336 осіб, з яких близько 30 тисяч були євреями. Ця трагічна сторінка в історії міста залишила глибокий слід у пам’яті його мешканців.

5 січня 1944 року війська 1-го Українського фронту звільнили Бердичів, що стало важливим етапом у відновленні міста після війни. Сьогодні Бердичів продовжує розвиватися, але пам’ять про його історію залишається важливою частиною культурної спадщини.

Офіційні особи та представники місцевих організацій висловили подяку за отриману допомогу, підкреслюючи важливість міжнародної підтримки в умовах сучасних викликів. Вони сподіваються на подальшу співпрацю з міжнародними організаціями для покращення умов життя мешканців Бердичева.

Запис Бердичів отримав гуманітарну допомогу від ООН спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

Дипломатичне протистояння навколо головної нафтової артерії світу виходить на вирішальний етап. Раніше Бахрейн, який головує в Раді Безпеки ООН, сподівався на мирне вирішення ситуації в Ормузькій протоці, але останні події змінили цю картину.

2 квітня 2026 року Бахрейн запропонував ООН план силового розблокування Ормузької протоки, що стало вирішальним моментом у конфлікті. Це рішення було прийнято на фоні нещодавньої атаки Ірану на дата-центр Amazon в Бахрейні, що стало відповіддю на погрози Тегерана щодо атак на американські компанії.

Бахрейн направив кілька офіційних нот на ім’я генерального секретаря ООН, закликаючи Раду Безпеки підтримати резолюцію для захисту комерційного судноплавства. Важливо, що Бахрейн представив четверту редакцію документа, намагаючись уникнути вето з боку Росії та Китаю.

Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні, міністр закордонних справ Бахрейну, зазначив: “Ми з нетерпінням чекаємо на єдину позицію цього шановного Комітету під час голосування, яке відбудеться за проєктом резолюції завтра, якщо на те буде воля Божа.”

Відзначимо, що Бахрейн кваліфікує дії іранського режиму як порушення Уставу ООН, що підкреслює серйозність ситуації. Атака на дата-центр Amazon сталася після погроз Ірану, що свідчить про ескалацію конфлікту в регіоні.

Зараз Бахрейн має на меті забезпечити підтримку міжнародної спільноти для протидії агресивній політиці Тегерана. Дії Ірану викликали занепокоєння серед західних країн, зокрема США та Ізраїлю, які також стурбовані безпекою в регіоні.

Експерти вважають, що подальші кроки Бахрейну можуть суттєво вплинути на стабільність в Ормузькій протоці, яка є критично важливою для світового енергетичного ринку. Водночас, деталі залишаються непідтвердженими.

Запис Бахрейн: нові виклики в Ормузькій протоці спершу з'явиться на novosti.biz.ua.