Квартира площею 40,6 кв. м, що складається з однієї кімнати площею 21,9 кв. м, перебуває у приватній власності з 1997 року. Стартова ціна квартири становить понад 1 млн грн.

ЖБК “Харчовик-4” подав проти Івана Берестецького низку позовів, в результаті чого відкрито 14 виконавчих проваджень. Суд зобов’язав пенсіонера сплатити понад 200 тис. грн компенсації.

Квартиру арештували через численні борги, а аукціон призначено на 16 квітня 2026 року. Кошти від продажу квартири підуть на погашення боргів, а залишок мають повернути власнику.

У суді заявляли, що через аварійний стан сантехніки у квартирі чоловіка неодноразово ставалися затоплення сусідів. Цей випадок – унікальний.

Тільки на четвертий рік війни нарешті було піднято питання щодо захисту військовослужбовців у виконавчому провадженні від звернення стягнення на їхнє єдине житло, зазначив Анатолій Телявський.

Законопроєкт №14005 передбачає створення автоматизованої системи виконавчого провадження, що може вплинути на подібні випадки в майбутньому.

Деталі залишаються непідтвердженими.

Запис Квартира на проспекті Романа Шухевича, 26 виставлена на аукціон спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

Згідно з новими змінами, за прояви антисемітизму передбачено покарання, яке варіюється від штрафів до максимального терміну ув’язнення в 8 років. За вчинення правопорушення передбачено штраф у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить приблизно 3400 до 8500 гривень.

Законопроєкт №2037-ІХ вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу України, що стосується порушення рівноправності громадян. Залежно від обставин, за злочини, вчинені службовими особами або із застосуванням насильства, передбачено до 5 років позбавлення волі.

Якщо дії вчинені організованою групою або призвели до тяжких наслідків, термін ув’язнення може становити від 5 до 8 років. Це свідчить про серйозність підходу держави до боротьби з антисемітизмом.

Законопроєкт був поданий у зв’язку з розробкою проєкту закону «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні», що підкреслює важливість цієї проблеми для українського суспільства.

Антисемітизм визначається як форма національної та релігійної нетерпимості у ставленні до євреїв, і його прояви можуть мати серйозні наслідки для суспільства. В Україні, де історія антисемітизму має глибокі корені, прийняття цього закону є важливим кроком у напрямку забезпечення прав людини та рівності.

Спостерігачі вважають, що новий закон може стати ефективним інструментом у боротьбі з дискримінацією та ненавистю, проте його реалізація вимагатиме зусиль з боку правоохоронних органів та суспільства.

Деталі залишаються непідтвердженими.

Запис Закон про антисемітизм: нові зміни в Кримінальному кодексі України спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

Президент України підписав цей законопроєкт, який скасовує рахунки за комунальні послуги для українців, чиї домівки були зруйновані через війну. Законопроєкт запроваджує механізм автоматичного припинення нарахувань за комунальні послуги після офіційного обстеження майна.

Згідно з новим законодавством, власники пошкодженого чи знищеного житла звільняються від оплати за житлово-комунальні послуги. Також скасовується нарахування плати за управління багатоквартирним будинком, якщо він непридатний для експлуатації через руйнування.

Закон визначає порядок обліку збитків, завданих власникам нерухомості внаслідок збройної агресії. Це важливий крок у напрямку захисту прав громадян, які постраждали від війни.

Крім того, керуючі компанії зобов’язані звітувати перед споживачами за всіма отриманими коштами. Закон діятиме протягом воєнного стану та одного року після його завершення.

«Держава не залишає без підтримки і надавачів послуг. Їхні втрати компенсуватимуться з держбюджету, зокрема за рахунок міжнародної допомоги», — зазначив Пивоваров, підкреслюючи важливість підтримки не лише постраждалих громадян, а й компаній, які надають ці послуги.

Цей законопроєкт є частиною ширшої політики держави щодо підтримки населення в умовах війни, що триває з 24 лютого 2022 року. Важливо, що нові норми сприяють зменшенню фінансового навантаження на українців у складний час.

Законопроєкт № 13155 став важливим кроком у забезпеченні соціальної справедливості та підтримки тих, хто найбільше постраждав від наслідків війни. Подальші кроки щодо реалізації цього закону будуть спостерігатися в найближчі місяці.

Запис Законопроєкт № 13155: скасування рахунків за комунальні послуги для постраждалих від війни спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

Мобілізаційні заходи у Києві раніше суттєво відрізнялися від інших регіонів. Однак, з початком 2026 року, ситуація змінилася. Мобілізаційні заходи у Києві посилилися вперше за весь час повномасштабного вторгнення. Військові патрулі почали масово перевіряти чоловіків на вулицях столиці, що викликало занепокоєння серед населення.

Кількість перевірок різко зросла, а методи стали жорсткішими. Раніше облави з блокуванням доріг були характерні лише для Харкова, але тепер Київ також став ареною активних мобілізаційних дій. У столиці перебуває велика кількість людей, які ховаються від повісток, але точної статистики щодо ухилянтів немає.

Представники територіальних центрів комплектування (ТЦК) повідомили, що мобілізаційні заходи залишаються на стабільному рівні. Євген Дикий підкреслив, що столиця ніколи не була так активною у мобілізації, як зараз, і це може суттєво зміцнити українську армію.

У Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт, який передбачає заборону примусової мобілізації. Цей законопроєкт також передбачає адміністративну відповідальність за ухилення від повістки. “Це позбавить ворога можливості маніпулювати темою вибіркової мобілізації”, – зазначив Євген Дикий.

Юрій Касьянов підтвердив, що кількість патрулів територіальних центрів комплектування значно зросла. “Мобілізаційні заходи залишаються на стабільному рівні”, – додали представники ТЦК. Це логічний крок, адже раніше столиця суттєво відрізнялася від інших регіонів за мобілізаційною активністю.

Деталі залишаються непідтвердженими, але спостерігачі вважають, що подальші дії влади можуть призвести до ще більшого посилення мобілізаційних заходів у Києві.

Запис Євген Дикий: Мобілізація в Києві посилилася спершу з'явиться на novosti.biz.ua.

У зв’язку з терактом у Львові 22 лютого 2026 року, питання про роботу анонімних месенджерів в Україні стало особливо актуальним. Раніше існували побоювання щодо безпеки використання таких платформ, але конкретних дій у напрямку їх деанонімізації не було.

Зміни в законодавстві

12 березня 2026 року Верховна Рада України розгляне законопроєкт №11115, який передбачає розкриття структури власності та джерел фінансування провайдерів платформ спільного доступу до інформації. Цей законопроєкт включає вимоги до провайдерів публікувати умови користування та контактні дані, а також забезпечувати можливість оскаржувати дії власників облікових записів.

Наслідки для учасників

Законопроєкт забороняє діяльність медіа-суб’єктів, які фінансуються резидентами держави-агресора Росії. Це може суттєво вплинути на інформаційний простір України та змінити правила гри для багатьох Telegram-каналів.

Експертні думки

Ірина Геращенко, заступниця керівника Офісу президента, зазначила: «Дотиснули! Тільки що погоджувальна рада підтримала вимогу «Європейської Солідарності» розглянути законопроєкт про деанонімізацію ТГ в парламенті цього тижня». Артур Герасимов додав: «Коли в Офісі президента зрозуміли, що Телеграм перестане бути анонімним, надійшов дзвінок звідти прямо на Погоджувальну раду».

Подальші кроки

Законопроєкт має на меті зробити роботу платформ прозорою та контролювати поширення контенту. Проте, незважаючи на активні обговорення, законопроєкт був знятий з порядку денного після дзвінка з Офісу президента.

Деталі залишаються непідтвердженими.

Запис Тг: Деанонімізація : нові зміни в законодавстві спершу з'явиться на novosti.biz.ua.